Буріння «фільтрових свердловин» дає доступ до водоносному горизонту розташованому в пухких шарах – піску. У пухких шарах вода фільтрується природним шляхом, за рахунок комбінації різних порід. Після такої фільтрації вода придатна для пиття, приготування їжі та технічних потреб.

«Фільтрова свердловина» або «свердловина на пісок» постачає до 6 метрів кубічних води в годину (так званий дебіт свердловини), такого об'єму води зазвичай цілком достатньо для побутових потреб.

Глибина буріння свердловини на воду

Глибина свердловини залежить від глибини розташування дзеркала води. Зазвичай це не глибока свердловина від 30 до 50 метрів.

Крім «фільтрових свердловин», розрізняють «без фільтрові свердловини на воду. Відрізняються від «фільтрових свердловин» тим що буряться в твердих (зазвичай гранітних) породах. Вода надходить в так званий «стакан» через тріщини в породі. У таких свердловинах не використовується фільтр. Вартість буріння «без фільтрових свердловин» дорожче ніж «фільтрових свердловин». Це пов'язано з твердістю породи буріння і підвищеним зносом механізмів, що використовуються при бурінні свердловини.

Діаметр «фільтрової свердловини» становить від 127 мм і до 215 мм При бурінні стінки свердловини відразу зміцнюються обсадними трубами (колона) з товщиною стінки від 6 мм.

Буріння може здійснюватися роторним або шнековим способом. Технологію буріння обирає безпосередньо бригадир бурової команди виходячи з особливостей місцевості в якій буде відбуватися буріння свердловини і інших факторів. Для клієнта різниця застосованої технології буріння не має практичного значення.

По мірі поглиблення буріння в свердловину занурюються обсадні труби на різьбовому з'єднанні. При закінченні буріння свердловини на кінці колони розташовується спеціальний фільтр попереднього очищення води з поліпропілену. Довжина фільтра може становити кілька метрів. 

Більше інформації тут: бурение скважин в граните. 

Буріння свердловини на воду закінчено — що далі?

Для викачування води з свердловини може використовуватися два типи насосів:
перший варіант – зовнішній насос.
Такий тип насосів використовується якщо дзеркало води розташовується на глибині не перевищує 8 -15 метрів.
Другий варіант – погружной насос. Занурювальний насос використовується, коли дзеркало води знаходиться глибше 15 метрів.

Якщо глибина свердловини не велика – від 30 до 50 метрів, ми рекомендуємо використовувати автоматичну насосну станцію.

Автоматична насосна станція дозволяє регулювати подачу необхідного вам об'єму води та регулювати споживання електроенергії і витрата ресурсів обладнання.

Автоматична насосна станція складається з:

насоса, выкачивающего воду
водозабору і зворотного клапана в свердловині
реле тиску і манометра (для регулювання тиску)
напірного бака (гідроакумулятор) – який компенсує гідро-удар при включенні станції
блок автоматики – регулює роботу насоса, зменшує кількість його пусків і захист від роботи в холосту
Після установки насосної станції необхідно підвести воду і підключити до системи водопостачання об'єкта (наприклад, будинок). Рекомендуємо прокладати труби на глибині від 1,5 метрів і утеплювати їх – інакше в зимовий період можливе промерзання грунту і заморожування води в системі. Для вас це буде означати вихід з ладу насосної станції і відсутність води в будинку.

Також рекомендуємо перед входом води в систему водопостачання будинку підключити систему фільтрації води – так ви убезпечите себе від різноманітних сюрпризів неякісної води.